П`ятниця, 29.03.2024, 07:56
Gihon Donbas
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мои статьи [32]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Каталог статей
Головна » Статті » Мои статьи

Чарських І.Ю., Тараунех М.А. (2010) Метод прямої дії у низці тактик громадських рухів

ББК  66.7

 

Метод прямої дії у низці тактик громадських рухів

 

І.Ю.Чарських

М.А.Тараунех

 

Феномен громадської активності привертав увагу ще в епоху Просвітництва, коли філософи відзначали, що дієва демократія потребує розвитку громадянського духу, яким керуватимуть не виключно власні егоїстичні короткострокові інтереси, а прагнення до блага всього суспільства. Добровільні асоціації, які походять з тих часів, є незмінним атрибутом сильного громадянського суспільства протягом століть.

Події минулого 2010 року і масові протести, що захлиснули Єгипет, Ємен і Туніс на початку 2011 р., в черговий раз підкреслили здатність громадських рухів потужно впливати на життя суспільства. Здається, масові акції протесту захопили весь світ. Так, в листопаді 2010 року: іспанці протестували проти візиту Папи Римського, британці – проти захоплення офісної будівлі в Лондоні, десятки тисяч українців бастували проти прийняття нового податкового кодексу, у Чилі та Італії студенти розпочали боротьбу із захисту своїх прав, у США захисники прав секс-меншин вимагали дозволити їм відкрито служити в армії, у Польщі антифашисти влаштували сидячий страйк проти ультраправих, у Росії побиття журналіста О. Кашина стало поштовхом для проведення масових акцій протесту. Перелік можна продовжувати. Така активізація різноманітних громадських рухів привертає увагу дослідників до методів, за допомогою яких учасники цих рухів досягають своїх цілей.

Темі соціальної активності присвячені роботи багатьох вчених. Особливості функціонування громадських рухів розглядали, наприклад, такі відомі соціальні мислителі, як Р.Дарендорф та Ю.Хабермас. Розробці парадигм колективної дії і теорії мобілізації ресурсів присвячені роботи Дж.С.Мілля та А.Сміта, Дж.МакКарті та М.Ольсена. Значний внесок в дослідження питань соціальної активності зробив М. Вебер, який розумів соціологію як всеохоплюючу науку про соціальну дію. До розробки теоретичних засад активізму долучилися Т.Гарр, Н.Смелзер, А.Турен, Ч.Тілі та ін. В Україні дослідженням питання розвитку громадських рухів та становлення громадянського суспільства займаються Ю.Бакаєв, М.Головатий, А.Капська, Н.Коломінський, В.Кравченко, В.Луговий, Н.Нижник, О.Палій, М.Пухтинський, В.Ребкало, В.Скуратівський, М.Ставнійчук, С.Толстоухова, І.Трубавіна, В.Цвєтков, та ін. Окремі методологічні проблеми громадських рухів розглядалися в працях В.Бебика, Б.Гаєвського, В.Князєва, В.Литвина, М.Логунової, В.Майбороди, Н.Мироненко, А.Пойченка, Г.Почепцова, І.Розпутенка, А.Толстоухова, В.Троня, В.Шахова та ін.

Серед питань, які розглядаються сучасною політологією і соціологією, проблема виявлення ефективних принципів і механізмів функціонування громадських рухів посідає чільне місце. Від правильно обраної тактики та гнучкості стратегії залежить успіх у досягненні поставленої мети і отримання позитивних результатів. Метод прямої дії є одним з помітних проявів діяльності громадських рухів, проте деякі його радикальні форми можуть спричинити як користь, так і шкоду. Між тим, бібліографія проблеми представлена в основному зарубіжними англомовними роботами, авторство значної частини яких належить активістам громадських рухів [1]. Не зважаючи на популярність проблематики масових політичних акцій, особливо в контексті перманентності «всесвітньої хвилі кольорових революцій», в літературі явно бракує систематизованого аналізу та наукових узагальнень результатів сучасних проявів тактики прямої дії, що посилює актуальність даної теми.

Мета нашої статті полягає у дослідженні методу прямої дії і визначенні його місця серед інших сучасних засобів діяльності громадських рухів. Для цього передбачається огляд основних тактик, які використовуються учасниками громадських рухів; оцінка ступеню ефективності тактики застосування прямої дії; виявлення розмаїття форм методу прямої дії; розгляд перспектив його подальшого використання тощо.

Думки дослідників щодо визначення феномену громадських рухів різняться. Так, автори теорії відносної депривації стверджують, що ГР – це поведінка людей, які розуміють, що вони мають значно менше можливостей для задоволення власних потреб, ніж інші члени даного суспільства. Наприклад, робітники, які об’єднуються в профспілки, щоб досягти справедливого розподілу прибутку між ними і власниками підприємств [2]. Недолік цього визначення полягає в тому, що відчуття утиску певною мірою притаманне більшій частині населення і, крім того, доволі часто це відчуття є штучним і формується на основі порівняння з ідеалами. Тобто, відчуття депривації як таке не може бути мотивом для об’єднання мас в ГР.

Прихильники когнітивної теорії пропонують вважати ГР поведінкою людей, які переглянули систему суспільних цінностей і норм та пропонують співвітчизникам зробити теж саме з ціллю гармонізації інтересів суспільства [3]. Однак, і це визначення не є досконалим, бо воно не дає можливості побудувати і виявити систему факторів формування і функціонування ГР.

На сьогоднішній день більшість західних дослідників визначають ГР як групи і об’єднання активних людей, які прагнуть до якісної політичної перебудови, залучають представників всіх верств населення, уникають ієрархії в структурі і насилля в методах [4]. Ці рухи супроводжують розвиток суспільства і ставлять перед собою мету затвердити самоцінність особистості і цінність природи. Громадський рух – це масове громадське об'єднання, яке не має фіксованого членства, задача якого полягає в досягненні соціальних, політичних та інших суспільно корисних цілей, підтримуваних його учасниками.

Задля досягнення поставлених цілей ГР використовують декілька тактик: а) тактика демонстрації незгоди, що виражає неприйняття якоїсь соціальної вади, чи порушення; б) тактика стимулювання або мотивації; в) тактика переконання або впливу на людей, які приймають рішення (звертання за допомогою до впливових фігур та використання неконфронтаційних інституціональних механізмів у переговорах з ними); г) тактика активного втручання, яка передбачає пряму, тобто безпосередню, дію. Загалом перші три тактики передбачають непряму, тобто опосередковану, дію.

[скорочено. Повний текст див. у журналі]

Проте всі попередні тактики є атрибутами непрямої дії; їх головний недолік полягає в неможливості досягнення миттєвих результатів, а й іноді в безперспективності отримання позитивних наслідків. Тому такою популярною є тактика прямої дії або безпосереднього втручання. Пряма дія (англ. Direct Action) – це метод втручання в життя суспільства з метою реалізації поставлених цілей, який відкидає можливість діяти через владні структури, політичних представників, поліцію, професіоналів або у будь-який інший інституційно опосередкований спосіб [8]. Пряма дія може здійснюватися секретно чи публічно, насильно чи без використання сили, легально чи поза законом, заради чи проти чогось. Ця форма діяльності передбачає моментальний результат в реальному часі, досягнутий внаслідок самостійного наділення учасниками ГР себе владою. Наприклад, 22 березня 2008 групи активістів з кількох європейських країн під гаслом «НАТО – гру закінчено!» блокували штаб-квартиру НАТО в Брюсселі, таким чином, «закривши» її задля припинення подальших воєнних ігор і злочинів в Іраку й Афганістані [9]. 3 квітня 2010 року близько 270 пацифістів були затримані за спробу проникнути на воєнну базу НАТО в Бельгії. Учасники акції стверджували, що на базі зберігаються ядерні боєголовки [10]. Тобто, якщо певна людина, наприклад, прагне свободи слова в країні з диктаторськім режимом, то вона ігнорує цензуру і голосно висловлює свою думку – це ілюстрація прямої дії. Якщо група активістів вважає, що на території їхньої країни не повинна знаходитись ядерна зброя й функціонувати натівські структури, ця група прагне унеможливити діяльність цих структур і складів зброї шляхом зайняття своїми тілами простору для функціонування небажаних структур і об’єктів. І це теж буде прикладом прямої дії.

З іншого боку, прямі дії також можуть мати суто символічний характер. Наприклад, блокування доріг в липні 2005 в Шотландії навколо саміту «Великої Вісімки» є прикладом символічної прямої дії, яка звертає увагу світової спільноти на акції ГР, спрямовані проти несправедливостей глобалізації. Перешкоди руху транспорту та ускладнення проведення саміту не вирішили б проблему глобалізації, яка була причиною хвилювання певних ГР, але вони поставили питання в порядок денний, розраховуючи на прийняття конкретних рішень.

Існують дві протилежні грані прямої дії: насильницька і ненасильницька. До першої належать грабіж, заподіяння шкоди здоров'ю, вбивства і інші засоби застосування фізичної сили задля досягнення мети. Наприклад, деякі борці за визволення тварин здійснюють підпали підприємств, практикуючих жорстоке поводження з фауною, переслідують і шантажують співробітників таких підприємств, викрадають і випускають на волю тварин, у тому числі – диких, з наукових лабораторій. Найбільш відомими організаціями, які схильні до вищезгаданих методів, є Фронт визволення тварин і Фронт визволення Землі. Згідно з даними ФБР, у США з 1990 по 2004 рік активісти радикальних організацій прямої дії, які опікуються захистом тварин та навколишнього середовища і яких фебеерівці кличуть «eco-warriors» і екотерористами, здійснили близько 1200 злочинних діянь і спричинили шкоди на мільйони доларів [11].

Але, оцінюючи ефективність прямої сили, слід перш за все зважити на ненасильницький бік даної тактики – страйки, бойкоти, робоче самоврядування, символічні протести, графіті, громадянську непокору, відмову від співробітництва и т.п.. Як спосіб громадського впливу на суспільство і владу, стратегія боротьби, що веде до соціальних перетворень, ненасильство було реалізовано Махатмою Ганді в тривалій боротьбі проти англійського правління в Індії. Пізніше, Мартін Лютер Кінг адаптував філософію і методи Ганді для ненасильницької боротьби за громадянські права негрів у США.

Слід додати, що дослідники з огляду на концепцію прямої дії так і не дістали згоди щодо питання, вважати блокування транспортних комунікацій, пошкодження або знищення майна, саботаж і вандалізм насильницькими діями, чи ні. Питання залишається відкритим. Однак, наявні елементи насильства в цих діяннях ігнорувати неможливо, бо особливість мирного опору полягає в апелюванні до розуму і почуттів супротивника, з метою його деморалізації і змушення його сумніватися у правильності своїх дій. Ненасильницька боротьба за свої права і свободи не повинна викликати злість і ненависть в борцях, тому, на нашу думку, будь-який акт вандалізму слід зараховувати до насильницьких методів.

Інше питання, яке викликає гарячі дискусії серед науковців, полягає в тому, де саме проводити межу між прямими і непрямими діями. На нашу думку, необхідно аналізувати кожну ситуацію окремо, бо однакові дії можуть спричинити абсолютно різні наслідки. Іншими словами, слід звертати увагу, наскільки продуктивними є отримані результати. Наприклад, прикуття активістів себе кайданами до бульдозерів перешкоджає їхньому руху, не даючи їм можливості зруйнувати будинки. І це, безперечно, приклад безпосередньої дії, яка має миттєві наслідки. Але, наскільки довгостроковими будуть ці наслідки, залежить від багатьох інших факторів: терпіння та відданості учасників руху, підтримки їх суспільством, ступеню демократизації політичного режиму країни та інше. І якщо бульдозери таки досягли своєї первісної мети, то дії активістів можуть розцінюватися тільки як символічний акт.

Іншим прикладом, можна вважати хатинки на деревах, побудованих з метою зберегти флору. Якщо кількість учасників цієї акції доволі маленька або вони недостатньо підготовлені, то це засіб привертання уваги суспільства до проблеми довкілля і урбанізації за рахунок лісів. Однак, якщо люди живуть в цих хатинках протягом місяців, фізично не даючи спиляти дерева, то це вже акт прямої дії, який доводить свою ефективність в будь-якій більш-менш демократичній країні. У травні 2006 року протестуючі розпочали кампанію проти розширення міста Вортінг (Worthing) в Західному Суссексі за рахунок лісу. Близько 25 активістів збудували хатинки на деревах і простягли між ними канати для пересування. У березні 2010 року після майже чотирьох років життя активістів на деревах, місцева рада проголосувала за відмову від програми розширення міста [12].

Отже, ГР – це група активних, суспільно відповідальних громадян, яка, як правило, не має фіксованого членства, визначає своєю ціллю досягнення соціального, політичного, екологічного, економічного чи іншого благополуччя суспільства, тобто займається суспільно корисною, з точки зору учасників, роботою.

Громадські рухи використовують певний набір методів і стратегій, за допомогою яких вони прагнуть досягти своїх цілей. До тактик, які базуються на прямій чи опосередкованій дії, належить: а) тактика демонстрації незгоди; б) тактика стимулювання або мотивації; в) тактика переконання або впливу на людей, які приймають рішення; г) тактика активного втручання, яка передбачає пряму (безпосередню) дію. Під тактикою прямої дії слід розуміти метод, який застосовується учасниками громадянських рухів з метою досягнення цілей, але який виключає можливість звертання до влади, поліції, політичних представників, професіоналів чи будь-яких інших важливих суспільно-політичних фігур. Ця форма діяльності передбачає моментальний результат в реальному часі і може приймати різноманітні форми, – як насильницькі, так і мирні, як таємні, так і нарочито публічні.

«Пропаганда дією» передбачає фізичне насильство проти політичних ворогів як засіб надихання мас та каталізації суспільних змін. Проте М.К.Ганді, М.Л.Кінгом, активістами Хартії-77 і багатьма іншими історично доведено ефективність методу ненасильницької прямої дії. При чому, якщо застосування насильства виявлялося дієвим в сенсі потужності медійного резонансу та миттєвості впливу на владу, то ненасильницькі форми прямої дії, не набагато поступаючись за вказаними параметрами насильницьким, як правило, значно переважали їх тривкістю позитивних суспільних наслідків.

В контексті поставленої проблеми викликає великий інтерес роль методу прямої дії у політичній комунікації на глобальному рівні, що в українській політології ще чекає на своїх дослідників.

 

Резюме

 

В статье исследуется тактика социальных движений, особый акцент сделан на изучении метода прямого действия, как в насильственной, так и ненасильственной форме его проявления. Этот метод получает все больше приверженцев вследствие растущего разочарования и недоверия людей во многих странах по отношению к коррумпированной политике в рамках традиционных политических институтов.

Ключевые слова: общественные движения, прямое действие, гражданское общество, опосредствованные тактики, ненасилие, символическая акция протеста

 

The article is dedicated to social movement research focused on its tactics, especially direct action method in it violent and non-violent manifestations. Since people increasingly have come to distrust the corrupt institutional politics, the method of direct action on direct outputs finds increasing support worldwide.

Key words: social movements, direct action, civil society, non-direct methods, non-violence, symbolic protest action

 

В статті досліджується тактика соціальних рухів, особливий акцент зроблений на вивченні методу прямої дії, як у насильницькій, так і ненасильницькій формі його прояву. Цей метод привертає все більше прихильників внаслідок зростаючого розчарування й недовіри людей у багатьох країнах щодо корумпованої політики в рамках традиційних політичних інституцій

Ключові слова: громадський рух, пряма дія, громадянське суспільство, опосередковані тактики, ненасильство, символічна акція протесту

 

_________________

 

1.      See: Oppenheimer M., Lakey G. A Manual for Direct Action. Foreword By Bayard Rustin. Drawings by Elsa Bailey. – Chicago: Quadrangle Books, 1965; Edwards M., Gaventa J. (eds). Global Citizen Action. – Boulder: Lynne Rienner, 2001; Hansen A. Direct Action: Memoirs of an Urban Guerrilla. – Oakland, Ca: AK Press, 2002; Eckert J.M. The Charisma of Direct Action: Power, Politics, and the Shiv Sena.New Delhi; New York: Oxford University Press, 2003; Graeber D. Toward an Anthropological Theory of Value: The False Coin of Our Own Dreams. – Basingstoke: Palgrave Macmillan; 2001; idem. Fragments of an Anarchist Anthropology. – Chicago: Prickly Paradigm Press, 2004; idem. Direct Action: An Ethnography. – Oakland, Ca: AK Press, 2007; Jordan T. Activism!: Direct Action, Hacktivism and the Future of Society (FOCI). – London: Reaktion Books, 2002; Stohlman N., Aladin L. (eds.) Live from Palestine: International and Palestinian Direct Action Against the Occupation. – Boston: South End Press 2003; Carter A. Direct Action and Democracy Today. – Cambridge: Polity, 2005; Thurlow C.; Toft A. Others' Voices: Why "Dispatches from the Street”? // Journal of International and Intercultural Communication. – Vol. 1. – 2008. – № 4. – P.265-268; Ostrowski J. Direct Citizen Action: How We Can Win the Second American Revolution Without Firing a Shot. – Cazenovia Books 2010.

2.      Gurr T. Why Men Rebel. – Princeton: Princeton University Press, 1974

3.      Eyerman R., Jamisson A. Environmental Knowledge as Organizational Weapon: the Case of "Greenpeace”// Social Science Information. – 1989. – №2

4.      Plows A. Strategies and Tactics in Social Movements // Encyclopedia of Activism and Social Justice. Thousand Oaks, London, New Delhi: SAGE Publications, 2007.

5.      Святкуймо Годину Землі 2010! / Офіційний сайт організації WWF в Україні. – Режим доступу: http://wwf.panda.org/uk/campaigns/eh10/

6.      Офіційний сайт індійської організації Mazdoor Kisan Shakti Sangathan (MKSS). – Режим доступу: http://www.mkssindia.org/

7.      Bothwell R.O. Philanthropy for Social Action // Encyclopedia of Activism and Social Justice. Thousand Oaks, London, New Delhi: SAGE Publications, 2007.

8.      Vinthagen S. Direct Action // ibidem

9.      NATO Game Over: 22 March 2008. – Режим доступу: http://www.wri-irg.org/news/2008/nato-game-over-en.htm; NATO-Game over.

<

Категорія: Мои статьи | Додав: icharsk (03.02.2011)
Переглядів: 3029 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 4.5/2 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2024
Форма входу
Пошук
Друзі сайту